бер
20
2017

Про відзначення 100-річчя подій Української революції

17 березня цього року виповнюється 100 років утворення Української Центральної Ради (УЦР) — українського представницького органу, головою якого було обрано Михайла Грушевського. Після Всеукраїнського Національного Конгресу 19-21 (6-8 за старим стилем) квітня 1917 року УЦР стала першим парламентом України. У цьому сенсі маємо підстави говорити про 100-річчя представницької демократії в Україні.

Українська демократична революція, яка розпочалася у березні 1917 року, стала переломним моментом вітчизняної історії. Сформована під час революції ідея державної незалежності визначила подальший перебіг історичного процесу в Україні. Ця ідея остаточно втілена Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Сьогодні Україна, захищаючи територіальну цілісність і суверенітет, продовжує боротьбу за незалежність, розпочату Українською революцією 100 років тому.

Сучасна Українська держава є продовжувачем державно-національних традицій, сформованих під час Української революції 1917-1921 років. Українська Народна Республіка мала усі ознаки держави: власні органи влади, місцевого самоврядування, територію, збройні сили, банківську систему, власну грошову одиницю, законодавство та міжнародне визнання.

Соборність українських земель є результатом багатовікових устремлінь нашого народу мати єдину незалежну національну державу, прямим наслідком об’єднавчих державотворчих процесів на українських землях, зокрема ХХ століття.

Розбудовою Української Національної Республіки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення навіть після століть бездержавності.

Революція 1917-1921 років було процесом загальноукраїнським. У всіх регіонах країни розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася українська культура.

Після того, як Українська Центральна Рада своїми ІІІ та IV Універсалами проголосила Українську Народну Республіку як самостійну, незалежну, вільну, суверенну державу, уперше з часів Гетьманщини віковічна мрія українського народу про створення власної держави отримала юридичне оформлення.

Об’єднання Західної та Наддніпрянської україни, яке відбулося 22 січня 1919 року шляхом проголошення Акта злуки, стало втіленням бажань та прагнень усього українського народу від Галичини до Донбасу жити в єдиній соборній та суверенній державі.

Слід також акцентувати увагу на тому, що у грудні 1917 року Радянською Росією було розпочато збройну агресію проти Української Народної Республіки, внаслідок якої на території значної частини України було встановлено комуністичний тоталітарний режим, який здійснював політику державного терору.

Втрата Україною незалежності в результаті більшовицької окупації призвела до того, що злочинний тоталітарний режим забрав мільйони життів жителів України внаслідок голодоморів, політичного терору, депортацій та війн.

Сьогодні, як і 100 років тому, Україна змушена збройно захищати власний вибір і державний суверенітет від російського агресора. У цій війні слід пам’ятати і не допустити тих прорахунків, які призвели до поразки Української революції, головними з яких стали внутрішні незгоди в умовах зовнішньої агресії. Тож національна єдність — обов’язкова умова збереження незалежності та державності.

-->